23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Це також національний символ. Символ нашої української ідентичності. Символ боротьби за волю.
Синьо-жовте поєднання утвердилося як українські національні кольори під час європейської «Весни народів» у 19 столітті. Але загалом ця символіка з нами зі значно давніших часів.
Поєднання блакитного тла та жовтого малюнку зустрічається в символіці українських населених пунктів, починаючи з часів Русі. Козаки використовували синє тло та малювали жовті хрести, небесні світила та зброю на полкових і сотенних знаменах.
Сьогодні прапор – з нашими військовими на їхніх плечових шевронах, у рюкзаках та на позиціях. Вони бережно підписують його своїми позивними побратимам на пам’ять. Він майорить над вільними і звільненими містами України. А українці на окупованих територіях чекають, коли він знову з гордістю розвіватиметься у їхніх містах, селищах та селах.
Під синьо-жовтими знаменами Український народ утверджував віковічну мрію про свободу, державність та соборність.
Мить, коли піднімається Державний Прапор України, – це момент піднесення, який сповнює серця гордістю. Синьо-жовтий прапор є тим об’єднуючим символом, що незалежно від національності, мови спілкування, віри чи конфесії гуртує нас в одне ціле – Український народ.
Нехай наш прапор завжди гордо майорить над Україною та буде надійним оберегом у всіх наших справах та помислах!