92
Управління соціального захисту населення Слобожанської селищної ради надає роз’яснення з питань дискримінації, адже обізнаність в питаннях дискримінації – це сила в боротьбі з нею.
Одна десята секунди потрібна нашому мозку, аби оцінити іншу людину. Люди звикли оцінювати за зовнішністю та піддаватись стереотипам, які закладені в нас через родину, оточення, культуру. Змусити іншу людину відповідати стандартам, що стосуються зовнішності не є правильним. Це прояв дискримінації, що носить назву «лукізм».
Термін «лукізм» походить від англійського слова «look», що означає «вигляд», і був вперше використаний в 1970-х роках для опису дискримінації на основі зовнішності. Він виник у контексті суспільної боротьби за рівність та права, в ході якої активно обговорювались питання расової, гендерної та класової дискримінації.
Простіше кажучи, лукізм - це форма соціальної дискримінації за зовнішністю або фізичною привабливістю. Риси обличчя, зачіска, фігура - усе це може стати причиною одного з найпоширеніших упереджень у світі, і багатьом людям ця проблема зіпсувала якщо не кар’єру, то якість роботи та життя точно. Людей з привабливішою зовнішністю краще сприймає суспільство, вони мають більше соціальних зв’язків та визнання. Яскравий приклад цього - приваблива співробітниця має більше шансів на просування, аніж її менш миловидна колега тільки через те, що вона гарна.
Дійсно, перше враження про людину в більшості випадків базується на її зовнішньому вигляді. Проте оцінювати інших відповідно до власного уявлення про красу – допустимо, поки це не зачіпає чужі почуття та персональні межі. Порушення особистого простору в подібних питаннях має серйозні наслідки. Лукізм може проявитися в різних сферах нашого життя, а його вплив є негативним – він штучно формує стандарти краси, яким наче б то треба відповідати.
Щоб розірвати таке складне замкнуте коло, слід почати із себе:
- усвідомте власне упередження про інших. Для цього, перегляньте ті, які дісталися в дитинстві від старших.
- запитайте себе – чи траплялися у вашому житті випадки, коли доводилося оцінювати людей виключно за їхнім зовнішнім виглядом? Чи співпадала потім Ваша оцінка з тим, яка людина насправді? Чи шкодили такі висновки вам або іншим?
Таким чином, лукізм пройшов шлях від простого концепту до складної соціальної проблеми. Він набув нового змісту і поширеності, але водночас продовжує охоплювати дискримінацію на основі зовнішності, яка була його вихідною точкою. Протидія лукізму потребує не лише вивчення та інформування, але й конкретних кроків на різних рівнях суспільства. Першим етапом є збільшення обізнаності про це явище!
Шановні мешканці нашої громади, підтримуйте унікальність кожної людини – у реальному світі та в соцмережах. Адже у кожного з нас є індивідуальні відмінності, ми неймовірно різні і повинні цінувати різноманіття, унікальність, гідність кожної особистості та сприймати один одного такими, якими ми є!
