Цьогоріч в екосистемах Дніпропетровщини зафіксували понад 3,5 тисячі пожеж. Найчастіше горіла суха трава та сміття. Лише у 2025 році більш ніж 2,8 тисячі разів спалахувала трава, понад пів тисячі випадків стосувалися сміття, були й десятки займань на сільгоспугіддях і в лісах. Лідерами антирейтингу стали Криворізький, Дніпровський та Кам’янський райони.
«Займання в екосистемах неабияк шкодять навколишньому середовищу. Вони додають роботи й надзвичайникам, у яких під час війни чимало задач. А причиною таких пожеж найчастіше був та залишається людський фактор. На жаль, досі не всі мешканці думають про наслідки, коли палять сміття на подвір’ях чи нехтують правилами пожежної безпеки», – підкреслила директорка департаменту цивільного захисту Дніпропетровської ОВА Тетяна Куряченко.
Попри поширені міфи, спалювати сухостій нібито для «прогріву» чи «удобрення» ґрунту небезпечно і марно. Такі дії руйнують родючий шар землі, знищують поживні речовини, насіння і коріння рослин. Гинуть корисні комахи, пошкоджуються дерева та кущі. Ґрунт, на якому палили сухостій, відновлюється лише за кілька років, а його промерзання взимку збільшується удвічі чи навіть вчетверо.
Шкода від підпалів поширюється і на тваринний світ. У вогні гинуть зайченята, їжаки, жаби, плазуни, птахи. Пожежі знищують гнізда, равликів, дрібних ссавців. Таким чином підпал стає вироком для цілих екосистем.
Не менш небезпечний і дим, адже під час горіння у повітря потрапляють чадний газ, окис азоту, пестициди та радіонукліди. Без доступу кисню утворюється бензопірен, що провокує онкологічні захворювання, а також діоксини, які викликають порушення імунної та гормональної системи, проблеми з репродуктивним здоров’ям. Це прямий ризик для життя та здоров’я людей.
Окрім шкоди довкіллю та здоров’ю, спалювання сухої рослинності є незаконним. За такі дії передбачені штрафи – від кількох тисяч гривень для громадян до десятків тисяч для посадовців. Якщо ж паління відбувається на території природно-заповідного фонду чи призводить до знищення лісових масивів, розмір штрафів зростає у рази. У випадку, якщо внаслідок підпалу гинуть люди, винним загрожує ув’язнення. А в умовах воєнного стану навмисні підпали можуть навіть бути прирівняні до диверсії.
Натомість є безпечні й корисні альтернативи. Сухе листя та бур’яни варто компостувати – тоді всі поживні речовини повертаються до ґрунту. Опалим листям можна вкривати рослини на зиму, захищаючи їх від морозів і зберігаючи вологу. А закопане в саду листя стає природним добривом завдяки дощовим черв’якам, які перетворюють його на гумус.
Отже, паління листя, трави та сміття – це загроза довкіллю, здоров’ю та безпеці громади. Екологічні методи утилізації органічних відходів допомагають уникнути пожеж, зберегти чисте повітря й забезпечити врожаї без шкоди для природи.