42
7 лютого у Слобожанському залі урочистих подій відбулася надзвичайно зворушлива церемонія – «Золоте весілля» з нагоди 50-ї річниці шлюбу Олексія та Ірини Попович. Це свято стало не просто датою в календарі, а справжнім гімном вірності, що витримала випробування десятиліттями.
Кохання – це невидима нитка, що сплітає долі в єдине ціле. Історія цієї родини розпочалася навесні 1974 року. Олексій, який тоді працював на зрошенні в полях, зустрів чарівну Ірину в ресторані, де вона святкувала день народження. Перша спроба побачення була невдалою – дівчина не прийшла. Проте доля дала їм другий шанс: уже влітку вони випадково зустрілися в дверях автобуса. Та миттєва зустріч стала початком розмови довжиною в життя.
7 лютого 1976 року закохані поєднали свої долі, утворивши сім’ю.
Свій спільний дім пара побудувала у Слобожанському, де вони живуть уже пів століття. Олексій власними руками зводив садочки та житлові будинки селища, будуючи майбутнє для багатьох земляків. Ірина ж присвятила себе вихованню дітей, працюючи вихователькою та вчителькою початкових класів. Разом вони виховали двох доньок, а сьогодні їхню вчительську династію продовжує донька Юлія.
Особливим моментом церемонії став символічний крок на рушник, який для ювілярів простелили їхні онучки – як знак спадкоємності любові та поваги. Під звуки рідної пісні «В саду гуляла», яку пара часто співала в родинному колі на Вінниччині, золоті молодята закружляли у повільному танці.
З нагоди знаменного ювілею подружжя привітав перший заступник селищного голови Ігор Шаповалов. Від імені селищного голови Івана Камінського пані Ірині та пану Олексію було вручено сертифікат на суму 10 000 грн.
Сьогодні родина Попович – це не просто ювіляри, а справжнє натхнення для всієї громади, що випромінює ніжне світло щирих стосунків. Нехай цей золотий приклад нагадує кожному з нас: справжня любов не боїться часу, якщо в її основі лежать щоденна повага та вміння триматися за руку крізь десятиліття.
