77
4 лютого 2026 року минає чотири роки відтоді, як тиша українських міст розірвалася вибухами. Багато хто досі пам’ятає той ранок 2022-го: сирени, перші повідомлення близьким «Ти як? Живий?» та головне питання: «Чи витримаємо?» Життя мільйонів українців поділилося на «до» та «після».
За цей час наш народ довів, що воля сильніша за будь-які воєнні розрахунки. Україна пройшла через найтяжчі випробування: зруйновані міста, мільйони переселенців і тисячі загиблих – і водночас продемонструвала незламний спротив, що здивував світ. Шлях нашої боротьби закарбований у героїчній обороні Києва, визволенні Херсонщини та Харківщини, у стійкості захисників на Донеччині та Півдні. Наша громада стала частиною великого тилу: ми навчилися приймати тих, хто втратив дім, згуртовуватися задля допомоги фронту та працювати під звуки тривог.
Ціна свободи надзвичайно висока – це мільйони понівечених доль та тисячі втрачених життів, що стали нашою спільною раною. Саме тому щодня о 09:00 країна завмирає у загальнонаціональній хвилині мовчання. Це наш спільний ритуал пам’яті, коли зупиняється рух, стихають розмови й у тиші чути тільки серцебиття – єдине, українське.
За ці чотири роки ми стали сильнішими. Ми вшановуємо полеглих, цінуємо кожен здобутий день і продовжуємо боротьбу. Дякуємо кожному, хто наближає перемогу на передовій, у тилу чи за кордоном. Сьогодні кожен наш крок, кожна відправлена гривня та кожна спільна молитва є цеглинами у фундаменті нашого вільного майбутнього. Ми разом – і в цьому наша непереможна сила!
Слава Україні! Героям слава!
З повагою, селищний голова Іван Камінський та депутатський корпус Слобожанської селищної ради
