Дуже важливо вчасно помітити й підставити плече тим, хто потерпає від домашнього насильства. І це не обов’язково має бути найближча людина. Люди, які потребують підтримки, часто знаходяться зовсім поруч - серед наших колег. Саме на роботі ми проводимо разом більшу частину дня, тому будьмо уважними до змін у поведінці одне одного, вчасно помічена втома, тривога та своєчасна підтримка можуть стати вирішальними.
Є низка найбільш очевидних ознак, які можуть свідчити про те, що ваша колега переживає домашнє насильство та потребує допомоги:
Фізичні ушкодження: синці, подряпини чи інші травми, які людина намагається приховати високими комірцями, тональним кремом чи кофтинами з довгим рукавом, не за погодою - це явний червоний прапорець.
Зміни в поведінці: зверніть увагу на емоційний стан колеги – це може бути постійна тривожність, напруженість, різкі реакції на дрібниці, перепади настрою, замкнутість або, навпаки, надмірна покірність, часті вибачення без реальної провини тощо.
Контроль з боку партнера: колега уникає неформального спілкування, відмовляється від обідів чи спільних заходів, постійно звітує, де вона та з ким, не може за жодних обставин затриматися на роботі, боїться «не встигнути додому». Крім цього, постійно говорить: «Мені не можна», «Мене не відпустять», «Він/вона буде злитися».
Як допомогти? У жодному разі не тисніть із розпитуваннями, за нагоди дайте знати, що ви поруч і можете допомогти, підтримати чи вислухати, коли це буде необхідно. Також можна ненав’язливо поділитися корисною інформацією - наприклад, контактами гарячих ліній або тематичними ресурсами:
102 - Поліція за номером
15 45 - Урядова гаряча лінія
116 123 або 0 800 500 335 - Національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству (дзвінки безкоштовні, анонімні).