Збільшення середньодобової температури створює сприятливі умови для розвитку та міграції саранових (зокрема, італійського пруса та нестадних видів сарани). Осередки їх розмноження найчастіше виникають на землях несільськогосподарського призначення: перелогах, пасовищах, узбіччях доріг та невідведених земельних ділянках, звідки вони мігрують на посіви.
Моніторинг та обстеження:
Землевласникам та орендарям необхідно проводити регулярні контрольні обстеження угідь (особливо тих, що межують із цілинними ділянками) для виявлення личинок та дорослих особин.
Економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) для стадних саранових становить 1–2 особини на кв. м, для нестадних — 5–10 особин на кв. м.
Заходи боротьби:
У разі перевищення ЕПШ негайно застосовуються хімічні обробки інсектицидами, які включені до Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.
Обробки доцільно проводити в ранкові або вечірні години, коли шкідники менш рухливі, суворо дотримуючись правил техніки безпеки та регламентів застосування препаратів.
Агротехнічні заходи після збирання врожаю:
Проведення швидкого дискування стерні та глибокої зяблевої оранки. Це руйнує купки (кладки яєць) сарани, виносить їх на поверхню, де вони гинуть від пересихання або знищуються птахами.